Новини

Основні способи маніпуляції політичними рейтингами

28-11-2018

«У цивілізованих суспільствах соціологічна інформація - обов'язковий компонент соціального планування,

прогнозування та управління. У нас інтерес до неї носить поки «сезонний» характер»

(Віль Бакіров).

У суспільній свідомості українців, соціологія - це складання рейтингів популярності тих чи інших політиків, політичних сил. А тому, судження про соціологію часто зводяться до того, наскільки точні та об'єктивні такі рейтинги, наскільки соціологи чесні.

Команда компанії MLS group у розпал виборчої кампанії вирішила продемонструвати маніпулятивні технології, які можуть бути використані зацікавленими особами (журналістами, політиками, псевдосоціологами) для дезінформації суспільства. Існує чимало варіантів для маніпулювання (починаючи з етапу формування вибірки дослідження і закінчуючи презентацією даних), але ми зупинимось саме на тому які цифри і як презентуються широкій громадськості.

У соціології існують різні підходи по відношенню до кого рахуються рейтинги: до усіх, хто взяв участь в опитуванні, до тих, хто піде голосувати, до тих, хто визначився за кого голосуватиме. Залежно від того, яка базова величина взята за основу, рейтинги політичних сил / кандидатів будуть значно відрізнятися. Що ж насправді ховається за цифрами політичних рейтингів?

Для більшої наочності розглянемо результати дослідження «Соціально-політичний моніторинг м. Запоріжжя: актуальні проблеми очима містян» проведеного компанією MLS group у період з 5 по 16 березня 2018 року. Вибіркова сукупність становить 804 особи віком від 18 років. Вибірка репрезентативна для м. Запоріжжя. Розглянемо рейтинг ТОП-5 політичних партій.

Політична партія Сред усіх, % Сред тих, хто піде голосувати, % Сред тих, хто визначився за кого голосуватиме, %
Опозиційний блок 12,0 13,6 21,5
ВО «Батьківщина» 10,6 12,0 19,0
За життя 7,0 7,9 12,5
Радикальна партія 6,4 7,2 11,4
Наш край 2,8 3,1 4,9
Важко відповісти 32,9 36,7  
Не пішов би на вибори 11,8    

 

Рейтинг «серед усіх» демонструє результати щодо всієї сукупності опитаних людей. Дані представляють реальну підтримку населення тієї чи іншої партії на момент проведення опитування серед усього електорату міста. З результатів опитування видно, що майже 12% населення з якоїсь причини відмовляється від участі в голосуванні. Ще третина містян не визначилися з вибором, вони не знають за кого будуть голосувати, але планують взяти участь у виборах. Таким чином, 45% запоріжців знали, за кого вони будуть голосувати на момент опитування.

Рейтинги вирахувані по відношенню до тих, хто піде голосувати є більшими, адже ми не враховуємо людей, які збираються проігнорувати дану подію. А отже питома вага кожної відповіді набуває більшого значення. Разом з тим, як видно з результатів дослідження, майже 37% електорату міста Запоріжжя ще не визначились зі своєї політичною симпатією на момент опитування, але під час проведення справжніх виборів вони віддадуть свій голос за ту чи іншу партію, що може суттєво вплинути на рейтингові позиції. Чим більшим є відсоток тих, хто ще не вирішив кого буде підтримувати, тим нижча можливість спрогнозувати результати виборів.

Рейтинг «серед тих, хто визначився за кого голосуватиме» демонструє рівень підтримки політичних партій серед населення, яке визначилось зі своїми політичними вподобаннями та має намір взяти участь в голосуванні. Цей рейтинг відображає «ядро» підтримки політичної сили чи кандидату на момент проведення опитування та показує частку електорату, у якої вже сформувались певні симпатії.

Саме на різниці в значеннях відсотків у цих рейтингах найчастіше маніпулюють громадською думкою. Деякі журналісти, псевдосоціологи або інші зацікавлені суб’єкти можуть наводити результати різних соціологічних досліджень, не вказуючи підстави розрахунків (до всього масиву, чи по відношенню до тих, хто визначився).

Отже, по мірі наближення дати виборів зростає не тільки кількість обіцянок кандидатів, обсяги політичної реклами, але і кількість маніпуляцій суспільною свідомістю. Щоб не дати ввести себе в оману, слід пам’ятати наступні правила:

1. Достовірні соціологічні дані завжди містять опис дослідження:

  • назву компанії, що здійснювала збір даних;
  • географію проведення опитування (всеукраїнське опитування, чи місцеве тощо);
  • метод збору інформації та строки реалізації опитування;
  • кількість опитаних (вибіркова сукупність),
  • довірчий інтервал та довірчу вірогідність.

2. Політичні рейтинги, розраховані на основі опитування громадської думки, будуються за однаковою методологією, тож, дані, зібрані приблизно одночасно різними компаніями не можуть суперечити одна одній. Якщо, наприклад, за всіма рейтингами лідирує кандидат «Х», а за одним – «У»,це привід замислитись над правдивістю даних, які презентують.

3. При «зчитуванні» відсотків респондентів, що є симпатиками того чи іншого кандидата, слід звертати увагу на підставу розрахунків. Адже найрозповсюдженіша маніпуляція пов’язана саме з порівнянням різних рейтингів підтримки політичних сил. Наприклад, за результатами дослідження кандидата «Х» підтримує 25% серед тих, хто визначився зі своєю симпатією, а кандидата «У» підтримує 16% від загальної кількості опитаних. Але дані подаються без зазначення категорії респондентів, по відношенню до яких розраховувався відсоток. Таким чином може здатися, що відрив між кандидатами становить 9%. Цим можуть користуватися зацікавлені суб’єкти, адже під час виборів часто відбувається «приєднання до думки більшості», тобто людина, яка не визначилась зі своєю політичною позицією радше долучиться до кандидата / партії з високим рейтингом.

Формуємо культуру використання соціологічних даних разом!

Ми відкриті до ідей та партнерства! Якщо у Вас виникли питання, коментарі чи пропозиції, зв’яжіться з нами за телефоном +380 97 7213496 або напишіть research@mlsgroup.com.ua.

Презентація збірки «ВПО: статус vs успіх»

2017-09-28

Презентація збірки успішних історій ВПО м. Запоріжжя.

Індекс демократичного розвитку областей України – 2016.

2017-03-27

Презентація результатів по Запорізькій області